Автор: Наталка Коваленко, Надія Шерстюк

Серед 30 європейських міст Київ опинився на останній позиції за екологічними показниками, констатували природоохоронці на Конференції ООН зі зміни клімату. Українська столиця отримала незадовільні оцінки, зокрема, за якість води і ґрунтів, засилля транспорту на дорогах і кількість викидів, а також байдужість влади до всіх цих питань. А як із забрудненням повітря борються у містах Західної Європи?

Погіршує екологію міста масова хаотична забудова

Екологічний рейтинг, останнє місце в якому посідає Київ, – це сигнал для влади і громадськості, зазначає Юрій Урбанський з Національного екологічного центру України. Наразі ж, за його словами, столична влада потурає масовій хаотичній забудові, що погіршує екологію міста.

«Острів Жуків, Козин, Конча-Заспа – ця територія, забудована приватним житлом, йде врозріз із водним кодексом, який забороняє забудову прибережної смуги. Як показовий випадок, відношу саме таке ставлення органів влади до цих питань», – пояснив Юрій Урбанський.

Майже п’ята частина шкідливих викидів в Україні – з Дніпропетровщини

Природоохоронці іноді навіть порівнюють Дніпропетровщину із зоною екологічного лиха поблизу Чорнобильської АЕС. Близько 8 мільярдів тонн накопичених відходів в області, великотоннажні відходи гірничо-металургійного комплексу Кривого Рогу, тисячі тонн радіоактивних відходів у Дніпродзержинську, прямо на березі Дніпра, і тисячі тонн викидів небезпечних речовин у повітря. Втім, цього року в місцевих екологів з’явилися надії на покращення ситуації, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.

Спад промислового виробництва призвів до зменшення шкідливих викидів – хоч природі якась користь від економічної кризи, констатують екологи. Але це лише крапля в морі, адже не всі підприємства з 25 потужних заводів-забруднювачів поспішають вдаватись до природоохоронних заходів.

Найкраща ситуація  в самому обласному центрі. У Дніпропетровську цього року попри кризу лише одне підприємство не здатне впоратись із заходами природоохоронної програми.

Гірша ситуація у Дніпродзержинську. Найбільший головний біль екологів – Дніпровське  сховище, на його території загрозливим вантажем лежить аж 12 мільйонів тонн небезпечних відходів.Щоб запобігти радіоактивній катастрофі, там збудували дамбу, яка перешкоджає проникненню радіаційного бруду до вод Дніпра. Утім, деякі гарячі голови пропонують збудувати на дамбі дорогу. Якщо дамба не витримає, наслідки можуть бути катастрофічними не тільки для регіону, а й для всієї України.

Але одними грошима екологічну ситуацію не змінити

У межах того фінансування, яке виділяють на екологію, поліпшити стан довкілля столиці дуже важко, зауважує Максим Саврасов, член депутатської комісії Київради з питань екології. За його словами, на екологічні питання виділили приблизно 12 мільйонів гривень, але ці кошти не профінансовані на 100%.

Культурологічні й екологічні програми й справді фінансуються за залишковим принципом, констатує колишній міністр екології Іван Заєць. Але одними лише грошима, про нестачу яких весь час говорить місцева влада, екологічну ситуацію в українських мегаполісах не змінити, зауважує він. Варто перш за все змінити психологію людей і їхнє ставлення до природи. «Ми втратили знання про природу. Ми втратили те велике природошанування, яке притаманне було українській культурі. Ми маємо модернізовувати наші технології з переробки сміття, виставляти різного роду обмеження на забруднення природних ресурсів», – сказав Іван Заєць.

І справді, для самих українців екологічні проблеми не є найгострішими, констатує Микола Михальченко, генеральний директор Всеукраїнської соціологічної служби. Українців найбільше непокоїть низький рівень зарплат та пенсій, зростання рівня безробіття й цін. «Екологічна ситуація турбує 14,1% населення, а торік було близько 20%», – сказав Микола Михальченко.

Головні причини чистоти європейських міст

Найчистішим містом Європи експерти з питань довкілля визнали Копенгаген. Також сприятлива екологічна ситуація у Стокгольмі, Осло, Відні й Амстердамі. Головні причини чистоти європейських міст – суворі закони щодо забруднення і чималі податки, якими щорічно обкладаються громадяни, щоб підтримувати свої міста і села в охайному вигляді, за даними кореспондента Радіо Свобода у країнах Євросоюзу Віталія Єреміци.

У багатьох країнах на витрати для підтримування чистоти довкілля виділяють, наприклад, частину прибутків від туризму. Звичайно, що у такому разі не може бути й мови про нестачу смітників чи туалетів у громадських місцях.

Всі побутові відходи ретельно сортуються у спеціальних контейнерах. Наприклад, у Бельгії за дотриманням правил сортування слідкує спеціальна служба. Якщо господар помічений у недбайливості (скажімо, помістив скляні пляшки до пластикових мішків для залишків харчів), штрафу, що може сягати сотень євро, не оминути.

Із забрудненням повітря у містах Західної Європи борються уже упродовж багатьох десятків років. Копенгаген чи Амстердам завдяки вдалій муніципальній політиці перетворилися на велосипедні міста – справжній рай для аматорів цього екологічного й корисного для здоров’я виду транспорту. Дорожня сітка цих міст добре спланована, всюди є доріжки для велосипедистів. Туристи чи ті, що не мають власного велосипеда, можуть скористатися розгалуженою системою недорогих публічних двоколісних транспортних засобів.

Велосипеди у Копенгагені настільки популярні, що нерідко у години пік на його вулицях трапляються справжні велосипедні пробки.

Після перевищення у тому чи іншому місті допустимої концентрації діоксиду азоту (він потрапляє у повітря з викидами авто) на 20%  кількість захворювань серцево-судинної системи у городян зростає у середньому на 10%, констатують лікарі.

Автор: Наталка Коваленко, Надія Шерстюк
Джерело: Радіо Свобода