Реклама 2

 

New blog posts

Administrator has not posted any blogposts yet.

Статистика сайту

site stats View My Stats

 

 

Хімічна бомба для столиці

by Артем Богдан on May 24, 2012

 Хімічна бомба для столиці

Розбитий градусник - це дуже недобре, про це знає кожен, деякі навіть в таких випадках викликають МНС для очищення приміщення від крихітної блискучої кульки вагою в один грам. А вся справа в тому, що ртуть є однією з найбільш токсичних речовин у природі - її випари не мають ніякого запаху, не виводяться з організму, і викликають у ньому незворотні процеси.

А тепер уявіть собі, що в столиці европейської (поки тільки географічно) держави, в декількох сотнях метрів від багатолюдної станції метро, ринку, і зовсім поруч з популярними торговими центрами, офісами вже більше десяти років відбивається сонце в такій кількості ртуті, з якого можна було б наробити градусників для всіх жителів нашої багатостраждальної планети.

Архіви та столичні бібліотеки дають нам таке уявлення про причину цього недбальства. Будівництво заводу «Радикал» почалося в 1949 році. Його будували за містом, посеред соснового лісу, але поступово він опинився в межах Києва. У 1952 році завод почав роботу. Виробництво орієнтувалося в основному на оборонну промисловість Великого і Могутнього, тому він був секретним. У різних джерелах він фігурував як «Завод № 1000», «машинобудівні майстерні», «фабрика мінеральних добрив» та інше. Насправді завод входив до десятки хімічних гігантів СРСР, його продукція експортувалася на всю країну і пів-Європи. Використовували там хлор, каустичну соду, сірчану і соляну кислоти, бертолетову сіль, ДДТ, паролон та інші продукти. Робота на заводі вважалася престижною - зарплата у робітників була в рази більше середньої у цій галузі, крім того, попрацювавши на цьому заводі, можна було значно раніше піти на пенсію - в 45 років. Але працювати на заводі більше десяти років не дозволялося - по закінченню цього терміну, якщо робітник не досягав ще пільгового пенсійного віку, його переводили на іншу роботу. У той же час, за свідченнями колишніх працівників, багато робітників «Радикала» не доживали до своєї ранньої пенсії.

Після розвалу Союзу завод спіткала доля багатьох інших промислових підприємств. Держзамовлення прибрали, а без нього самостійно шукати ринки збуту завод не міг. У 1996 році почалася процедура його банкрутства, яка тривала 4 роки.

У 2000 році ж з'являються перші повідомлення про тонни розлитої ртуті на території заводу. З російських ЗМІ. Тоді наші чиновники, зокрема МНС, спростували цю інформацію і назвали її провокацією і спробою залякати людей. А тим часом у той час територія заводу ще вважалася режимною і потрапити туди, щоб перевірити інформацію ніхто не міг.

У 2001 знову піднявся шум - тоді влада зізналася, що є така проблема, але вона під контролем і нікому не загрожує. Мовляв, ніякого НП не було, просто виробництво на заводі передбачало «Планові розливи», адже за десятиліття роботи заводу там накопичилася велика кількість хімікатів. Але вони нікому не загрожують, бо у грунті передбачена спеціальна дренажна система, яка їх поглинає і не допускає розповсюдження.

Телефоном мені вдалося взяти коментар з цього приводу у начальника оперативно-рятувальної служби Харкова Юрія Куліша, який свого часу проводив роботи по очищенню території столичного заводу.

Відповідь спеціаліста була однозначною: «Люди переживають навіть, якщо розбився градусник. У ньому 1-1.5 г ртуті. А на території заводу ми витягли 120 тонн ртуті. І це навіть не половина, це менше половини. Такої кількості ртуті я в житті не бачив: іноді відколупуєш штукатурку зі стіни, а звідти цілий струмочок тече. Можете подумати, що залишилося в землі, в конструкціях. Ви взагалі уявляєте собі маштаби дренажної системи, яка могла це поглинути? Взагалі, всі події на "Радикалі" пройшли тихо і непомітно для рядових киян, хоча за масштабами екологічної катастрофи його можна назвати "ртутним Чорнобилем". Свого часу завод був розташований за околицею, але в підсумку опинився в населеному місці. Один "Даринок" чого варто - адже він перебуває в "бермудському трикутнику": між "Хімволокном", "Дарницьким шовковим комбінатом" і "Радикалом"».

Прихована катастрофа

А між тим, за іншою інформацією - в 1996 році відбулася страшна аварія. В одному з цехів з виробництва хлору, де сотні тонн ртуті використовувалися, перебуваючи в спеціальних ємностях - електролізерах, обвалився дах. Він зруйнував усі ці ємкості, і ртуть була розлита по цеху.

Замість того, щоб оголосити народу про техногенну катастрофу, масштаби якої, на мій погляд, схожі з чорнобильськими, евакуювати населення прилеглих районів і терміново почати очищення, влада просто засекретила цю інформацію. Правда, потихеньку почали розробляти план очищення. Він передбачав повністю знос заводу і грунту під ним, а його територія повинна була бути зацементована і перетвориться в «Міні зону відчуження». Але в підсумку вирішили, що набагато дешевше (і явно вигідніше для своєї кишені) продати територію заводу і зобов'язати нових господарів займатися очищенням. Очищення дійсно почалася ... в 2003 році. Тендер на її проведення виграла бригада Харківської рятувальної служби.
До речі зібрану ртуть, про яку нам раніше розповів Куліш, вивезли начебто у Горлівку, на комбінат «Микитртуть».

Знову ж таки знайти номер цього комбінату та поспілкуватися з представником його не склало особливих труднощів. Щоправда той одразу відмовився конкретно пояснювати ситуацію з «радикалівською» ртуттю і взагалі говорити на цю тему. Очевидно, вона для цього підприємства є болючою.

Однак навіть Вікіпедія розповідає, що «Микитртуть» - це порівняно невеликий ртутний комбінат, який переробляє 15-20 тонн ртуті на рік. Тож, що там могли робити з такою кількістю цієї отрути? Є припущення, що там її і не було ніколи. В такому випадку, куди її поділи? Невже викинули десь по дорозі? Я не здивуюся, якщо саме так.

Один з провідних вітчизняних екологів Олексій Василюк, якому не байдужа ця тема, розповів мені таке: «За роки перебування на Радикалі, ртуть встигла всмоктатися буквально в усе. У землю, бетон, дерево і навіть у металеві конструкції. До речі, за попередніми аналізами, які зараз навіть влада не приховує - ртуті залишилося приблизно 200 тонн. Щоб усе очистити, потрібно повністю зрівняти із землею територію заводу, але мало того, потрібно в цій землі вирити котлован глибиною як мінімум 15 метрів, і все це десь поховати. Глибоко».

З хворої голови на здорову

Замість очищення територія активно розпродається і здається в оренду. Деякі орендарі зносять старі будівлі і будують нові, але найчастіше - старі цехи просто оббиваються вагонкою, а усередині робиться косметичний ремонт. Практично впритул до смертоносного цеху електролізу перебувають три великих офісних будівлі. Також на території Радикала перебувають склади різноманітної продукції від сантехніки і будівельних матеріалів до косметики і ... я не здивуюся якщо й продуктів харчування. Хоча з цього приводу точних даних у мене немає, але коли ми з одним журналістом дзвонили власникам заводу й цікавилися чи можна зняти приміщення під склад дитячого харчування - ті нічого проти не мали. Ми навіть спробували висмоктати з них щось - натякали питаннями, а чи безпечно це, все-таки хімзавод раніше був - нас запевнили, що все безпечно. Мало того, більшість працівників цих самих офісів до недавніх пір не мали поняття про минуле цієї будівлі. Один з цехів заводу перетворився в торговий центр «Епіцентр». Зовсім поруч, хоч і не на території заводу - «Даринок».


Вже згадуваний Юрій Куліш розповів також таке: «Призначена судом арбітражна команда, що керувала ліквідацією підприємства, порахувала: навіщо платити гроші рятувальникам, якщо можна вирішити питання по-іншому? І землі стали розпродавати, переклавши всі турботи по санації на нових власників. Омельченко особисто приїхав на завод, потиснув нам руки, вручив по гвоздичці, по значку і грамоті. Після цього ми ще попрацювали, а потім нам припинили фінансування. В якому стані територія зараз, можна тільки здогадуватися, але стан справ там важкий. Приміром, на заводі є приміщення, куди скидали усілякі хімічні відходи. Що там залишилося, нікому не відомо, адже провести експертний висновок ніхто не дозволить. Кому-небудь вручать за безцінь, і нехай він розбирається. Звичайно, щось випаровується, щось іде в землю. Але хоча метал ми вивезли, в конструкціях все залишилося, вони просякнуті лугом, хімічними сполуками. А ртуть у величезних калюжах стоїть у підземних порожнинах. І наші нащадки навряд чи скажуть нам спасибі, докопавшись туди».


Два роки назад повідомлялося, що з машини, що везла вантаж з «Радикала», починаючи з прохідною заводу і практично до станції метро «Чернігівська» - вилилися сотні кілограм ртуті. Тоді це оголосили НС, закрили «Даринок» і три дні чистили. Потім особисто Ірена Кільчицька приїжджала та міряла концентрацію ртуті на заводі і навколо та запевняла що все «в межах норми».

За офіційною версією, коли ремонтували дорогу, під покриттям знайшли якісь старі ємності. Не розібравшись, що там, їх завантажили на вантажівку і повезли на звалище. По дорозі одна з них продірявилася. Але деякі очевидці, яких вдалося знайти на блогах та форумах, розповіли мені, що насправді практично біля ртутного цеху копали котлован під нову офісну будівлю. Коли вирили кілька метрів - там виявилося ціле озеро ртуті. Щоб не відступати від початого, її тихо й без шуму вирішили зібрати і вивезти (куди?). Ось тоді то й не витримала одна з ємностей із зібраною ртуттю. Будівництво таки припинили, і на цьому місці до сих пір пустир, на якому видно, що колись там велися земляні роботи.

А поруч ходять люди, працюють офіси, граються діти…

Довкілля/Екологія 758 Переглядів

Author

Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Українська музика рокeрує

ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ

Пиши українською
Тут спілкуються українською

HTML block #1

block.

Random Articles

Країна Хаджича та українці

Ґоран Хаджич перебував на посаді президента Республіки Сербської Країни з 1992 до 1994 року. На цій території вже понад два з половиною століття...

Міжнародні відносини

Поклик душі

Дорогий читачу! Прошу віднестися з розумінням до мене і до цієї статті. Із самого початку хочу сказати, що я вважаю, що всі...

Блоги

«Крим – орден на грудях планети Земля» - Пабло Неруда.

"Крим – орден на грудях планети Земля" Пабло Неруда

Історія

Не жінка, а вітер…

Не жінка, а вітер…     Автор: Юлія ТУНІК-ЧОРНА Минають роковини трагічної загибелі молодої поетеси й художниці Рути...

Мистецтво/Рукоділля

Чому наречені одягають фату і б’ють посуд?

Чому наречені одягають фату і б’ють посуд? Автор:  Оксана Негода Почувши про весілля, кожен з нас уявляє прекрасну білу сукню на...

Культура/Суспільство

Actions

Поділитися

Надіслати друзям

Повідомлення

Very Bottom Block Position

 

Ваше оголошення тут

Пишіть admin@ezreklama.com

 

 

Реклама 3

Новини

Міністерські портфелі з українським корінням у новому уряді Канади

Nov 8, 2015

Етнічно та гендерно різноманітний новосформований канадський уряд буде діяти злагоджено та переконливо в обстоюванні української позиції на міжнародній арені та залучення нових партнерів до підтримки України. Такі сподівання висловлює посол Канади в Україні Роман Ващук. Канадський уряд в особі... Читати далі →

Новопризначений міністр Маріанна Мигайчук відвідала святкування 99-річчя Канадського-українського інституту "Просвіта" у Вінніпезі

Nov 8, 2015

Сьогодні, 7-ого листопада 2015 р., ми були свідками події історичного значення, яка відбулася у Вінніпезі, в приміщенні Канадського-українського інституту "Просвіта"  де відбувся бенкет з нагоди його 99-річниці. На запрошення голови Манітобської філії Ліги Українців Канади п.... Читати далі →

ВКонтакте, Яндекс та Мail.Ru почали "зливати" ФСБ дані про своїх користувачів

Sep 6, 2014

Субота, 06 вересня 2014 Соціальна мережа "ВКонтакте" включена до реєстру Роскомнадзору в рамках виконання скандального "закону про блогерів", прийнятого в Росії 1 серпня.  З відповідною заявою виступив прес-секретар Роскомнадзору Вадим Ампелонський.... Читати далі →


Footer block #1

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #2

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.

Footer block #3

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod incorrupte.

Footer block #4

You can change this block in admin panel. Remember, if you change template, this block will be lost. We advise you to clone this block.

Ne lorem percipit efficiantur mei, ius ut simul vidisse. An vel probatus explicari appellantur. Has et comprehensam interpretaris, quo no inimicus maluisset temporibus. Ea mea quod.